Паспортизація потенційно небезпечного об’єкта
Паспорт ПНО – документ встановленої форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об’єкт.
Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків потенційно небезпечних об’єктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.
Керівники ПНО згідно з чинним законодавством України несуть відповідальність за несвоєчасне подання паспорта потенційно небезпечного об’єкта, змін до нього, неповний обсяг інформації та
подання недостовірної інформації.
Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ згідно з чинним законодавством здійснють контроль щодо обсягу, достовірності та своєчасності наданої в паспорті потенційно небезпечного об’єкта інформації. У разі виявлення змін у стані ПНО порівняно з даними паспорта потенційно небезпечного об’єкта територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ зобов’язують адміністрацію ПНО пройти повторну ідентифікацію, оформити Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об’єкта або оновлений паспорт потенційно небезпечного об’єкта.
Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні 5 років.
Оформлення паспорта ПНО регламентується наступними законами та нормативно-правовими актами:
- Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» №2245-III від 18.01.2001року;
- Наказ МНС № 98 від 23.02.2006 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів»;
- Наказ МНС № 338 від 18.12.2000 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів»
